- дудніти
- -ню́, -ни́ш, недок.1) Видавати рівні, протяжні звуки, схожі на гул.2) Утворювати, видавати які-небудь звуки; створювати відгомін якихось звуків. || безос.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
дудніти — дудніти: гудѣть, издавать глухой звукъ [ІФ,1890] … Толковый украинский словарь
дудніти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
дудніння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
дудніння — я, с. Дія за знач. дудніти і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
дудіти — ди/ш, ди/ть, недок., розм. 1) Грати на дудці або іншому духовому інструменті. 2) Те саме, що дудніти 1) … Український тлумачний словник
дудоніти — ню/, ни/ш, недок. Підсил. до дудніти … Український тлумачний словник
задудніти — ни/ть, док. Почати дудніти. || безос … Український тлумачний словник
продудніти — ню/, ни/ш. Док. до дудніти … Український тлумачний словник
гудіння — (чого й без додатка сукуп багатьох низьких протяжних звуків), гул, гук, гуготіння, гугіт, гуд; стугоніння, стугін, дудніння (глухе); ревіння (сильне); перегуд (нерівномірне) Пор. гомін I, гуркіт, шум I, 1) … Словник синонімів української мови